У двохтисячних ґеймери звикли до того, що ігор має бути багато: різних та якісних, особливо сіквелів улюблених серіалів. Осінь, зазвичай гаряча пора для гравців, і у 2004 не була винятком. На консолі від Sony вийшли ексклюзивні (на той момент) GTA: San Andreas та Metal Gear Solid 3. Конкуренти з Microsoft пропонували Fable та Halo 2. ПК не відставав з епічним Half-Life 2 та відродженням стратегій у подобі Rome: Total War. Іншими словами, рімейк якоїсь застарілої серії, про яку всі давно встигли забути, був останнім, чого потребувала індустрія. Чи то ні?

Більшості людей, які грали в оригінальні Pirates! було під (а то і за) тридцять років. Ті ж, хто пропустили навіть рімейк на Genesis, навряд чи у 2004 році були у змозі уявити, яким чином гра з примітивною графікою могла переносити людей на піратські Кариби середини минулого тисячоліття. Ну а виглядав оригінал якраз десь на технології 17-ого віку. Але не для тих, хто любив Pirates! та колись грав у них до світанку. Саме з думкою про них і було зроблено рімейк, що оновив стару гру для сучасності.

УСПІХ ЧЕРЕЗ ЕКСПЕРИМЕНТИ

До середини двотисячних Сід Маєр давно та заслужено став живою іконою ґейм-індустрії, та міг собі дозволити жити лишень буквально зі свого доброго імені, що дивилось на покупців з коробок на полицях ігрових магазинів. Сам Сід рідко заглиблювався у розробку сіквелів власних ігор, обмежуючись загальним керівництвом та згаданим іменем у назві. Як творцю, йому було цікавіше розробляти нові речі. Тому під час розробки першого рімейку піратів, його енергія була присвячена Colonization, а роботи над запущеними серіями та їхніми варіаціями очолив інший дизайнер та співзасновник MicroProse — Браян Рейнолдс. Продовжуючи творчі експерименти, Маєр спробував себе у майже «картковій» Magic: The Gathering та пізніше опанував жанр стратегій в реальному часі у Sid Meier’s Gettysburg! Сталось це у 1996 році вже у новій студії — Firaxis Games, створеній тим самим тріо, що колись заснувало, а тепер полишило MicroProse: Маєром, Бріґсом та Рейнолдсом.

Із успішним брендом за спиною Firaxis цілком очікувано стала заробляти на існуючих серіях. Звичайно, експерименти також не припинялись. Наприклад, світ побачила Sid Meier’s SimGolf, робочий прототип якої Сід зробив практично за пару тижнів. В тому і полягав геній Маєра — не просто придумати ідею, а реалізувати її в робочому вигляді, часом настільки несподівано і при тому настільки якісно, що навіть співробітники не могли в це повірити. Власне, саме співробітники, за словами одного з продюсерів студії, Дена Магаги, і були «піддослідними щуриками», на яких любив експериментувати Сід.

Втім, повернімося до Pirates! Розробка рімейку фактично почалася з того, що весь офіс приклеївся до моніторів, граючи в один з чергових прототипів Маєра – морську битву тривимірних корабликів. Після певного доопрацювання це стало одним з центральних елементів майбутнього перевидання колись революційної гри. А от наземні битви в реальному часі, що спочатку нагадували Gettysburg!, навпаки забракували ще на ранньому етапі тестування та замінили на покрокові.

Важко сказати, що саме наштовхнуло студію на думки про рімейк, проте історія Firaxis показує, що компанія завжди вдало експлуатувала належні їй назви та видобувала з них дзвінку монету. Для цього вони завжди були готові докласти додаткових зусиль на доведення гри до такого стану, коли продукт залишиться користувабельним незалежно від платформи, на якій він вийде. Зокрема версію для оригінального Xbox розробляли паралельно з ПК, щоправда консольний варіант випустили лише роком опісля.

МУЛЬТФІЛЬМ ПРО ПІРАТІВ

Ще під час розробки оригінальних Pirates! Маєр орієнтувався на дитячі книжки та пригодницькі фільми, щоби подача й елементи сюжету були дещо романтизовані та яскраві, без згадок про цингу, повальне пияцтво та безпідставну жорстокість. Наприкінці вісімдесятих, коли графіка була схематичною, було не завжди зрозуміло, що і як саме розробники хотіли показати у грі. На початку дев’яностих, оформлення поліпшилось, і в гри одразу чітко проявилось пригодницьке та гумористичне забарвлення, наскільки це дозволяла графіка консолі. Втім, ніхто з фанатів ніяк не мріяв про вигляд, у якому гра вийшла в новому тисячолітті.

Найбільше за стилістикою гра нагадує диснеївські мультфільми, або дитячі пригодницькі книжки з малюнками, які раптом ожили. Гра знову має декілька режимів камери, гравці спостерігають за грою у навігаційному та тактичному режимах. В свою чергу обидва мають варіанти для моря та для суші. Крім них є міні-ігрові рівні зі стелс-переміщенням по місту, балом та,  звичайно, фехтуванням. Дуже багато ігрових ситуацій забезпечені заготовленими заставками на рушії, всі вони продумані та добре зрежисовані, хоча через деякий час ці шаблони починають повторюватись та набридати.

СТАРА ІСТОРІЯ В НОВИХ ДЕКОРАЦІЯХ

Маючи в своєму розпорядження рушій, що добре підходив для створення заставок, розробники дещо збагатили стандартний для серії сюжет роликами. Тому одразу на початку пригод на гравця чекає цікава зав’язка історії.

Головний персонаж – хлопчик, якому вдається втекти від злого іспанського можновладця, маркіза Де Ла Монтальбана. Маркіз захоплює родину хлопця у рабство через господарську суперечку, пов’язану зі зникненням у морі торгового флоту. Десять років потому персонаж заходить до портового бару, де і починається його кар’єра моряка. За вибором гравця герой отримує громадянство Англії, Франції, Іспанії чи Нідерландів, та починає свій перший вояж. Заради морального виправдання гравця, капітан корабля виявляється тираном, який знущається з власної команди, а тому його швидко відправляють за борт (у шлюпці), обравши персонажа новим провідником. Подальший перебіг ігрового сюжету залежатиме від дій гравця, а кінцівка – від успіхів, досягнутих упродовж гри.

Займаючись другорядними квестами на кшталт пошуку скарбів, полювання на піратів та виконання завдань на благо обраної держави, гравець поступово повертається до головної розповіді та зустрічається з тутешніми лиходіями — вже знайомим Монтальбаном та бароном Раймондо, у сутичках з якими поступово викривається інформація, потрібна для розшуку родини нашого героя.

Аналогічно до оригіналу, кінцівка залежить від успіхів гравця на всіх фронтах. Ніхто не зобов’язаний виконувати всі квести, а гру можна закінчити з будь-яким результатом, отримавши відповідний власним здобуткам статус.

НОВЕ СТАРЕ

Ґеймплейні здобутки концепції Pirates! було оспівано не в одному огляді, і тим, хто знайомий з оригіналом чи рімейком 1993 року, не потрібно пояснювати, що саме зробило гру хітом, актуальним навіть зараз. Ґеймерів, незнайомих з ними, можна лише переадресувати до відповідних статей або власне до самих ігор. Нова гра перенесла весь магнетизм хітової концепції в сучасність, виправила ряд дрібниць та упущень, та додала трошки нововведень, які поліпшили загальне враження від Pirates!

Основна карта, по якій переміщується гравець, зазнала не тільки графічних змін — корабель гравця тепер не єдиний на мапі, всі інші кораблі також відображаються, тому більше не потрібно шукати здобич наосліп. Це стосується і флоту гравця, за яким тепер тягнеться караван всіх захоплених суден. Навколишнє середовище стало не просто виглядати миліше, але і стало привітнішим до гравця — рифи та шторми вже не такі небезпечні, часті, та легше оминаються. Зате комп’ютерні суперники тепер можуть самі переслідувати гравця та примушувати його до бою.

В загальному, механіку керування кораблем перенесено і в тактичний режим, щоправда, вітер тут треба враховувати більш уважно, адже проти нього корабель не піде навіть повільним ходом, а просто забуксує. З новинок — у тактичному режимі ворожих кораблів тепер може бути кілька. Залежно від класів, судна мають різну швидкість, кількість гармат, екіпажу та міцність корпусу. Також всі кораблі можуть бути поліпшені в портах, що впливає і на їх бойові якості. Скажімо, не всі судна мають набої проти вітрил та екіпажів противника одразу, проте це можна змінити за певну ціну. Традиційно, знищувати супротивника повністю не варто: цивільні кораблі взагалі будуть готові до капітуляції після пари пострілів, з військовими доведеться повозитись, та можливо під кінець брати на абордаж. Кожний сам обирає свій стиль: швидкий абордаж, поступове маневрування, обстріл чи змушення ворога до здачі в полон.

Грабунок залишився таким, як і раніше. Гравець обирає, що саме та в якій кількості забрати, а також може привласнити захоплене судно. Кількість ресурсів у грі збільшилась, шкури зникли, а до товарів додались цукор та спеції. Як і раніше, особливо збочені гравці можуть обійтись і без грабунків, просто купуючи крам в одному місті та продаючи в іншому.

Сумнівний штурм міст з оригіналу тут переробили в окрему міні-гру, що буде насамперед цікава прихильникам покрокових стратегій. Використовуючи специфіку місцевості, потрібно або розбити вороже військо, або дійти хоча б одним юнітом до воріт (в цьому випадку буде дуель з капітаном оборонців). Юніти гравця складаються зі стрільців-буканьєрів, піратів зі шаблями та офіцерів (комбінований варіант). Ворог має приблизно ті ж самі типи підрозділів плюс кавалерію та індіанців. Розподіл сил залежатиме від співвідношення кількості команди гравця до гарнізону, але буде досить умовним.

На відміну від кораблів, захоплені населені пункти не можна забрати собі, але можна призначити там нового губернатора, бажано земляка.

Якщо ж сил штурмувати місто немає, туди, як і раніше можна спробувати прокрастись, але на відміну від автоматично генерованого випадкового результату в оригіналі, тепер це ще одна міні-гра, де потрібно уникаючи охоронців, пройти через лабіринт вулиць.

Фехтування лишилось наріжним каменем ґеймплею, ось тільки тепер це не легкий спосіб розбагатіти чи прискорити хід гри. По мірі підвищення складності, суперники стають більш вправними, а от сили персонажа навпаки, підточуються з роками, аж поки він не буде змушений піти на заслужену пенсію. Складність можна змінювати на один рівень вгору чи вниз по закінченні кожного походу. Послаблення, звісно, позначиться на заробітках, але з іншого боку дозволить деякий час зберегти змагальність у двобоях.

Як і раніше, більшість дуелей чекає на гравця при абордажах та штурмі міст, але траплятимуться і винятки, на зразок бійок з ревнивими кавалерами та капітанами варти. Анімація поєдинків виконана у декількох стандартних декораціях, всі «арени» підкорюються загальному принципу, мають центр, від якого учасники можуть відтіснити один одного до краю, виліт за який означає програш. Перевага відображається за допомогою шкали, на яку впливають які вдалі атаки, так і успішний захист і навіть знущальні жести.

Окрім вправності у володінні мечем, від гравця очікується не менша вправність у любовних справах. Залицяння тепер прийняло більш вибагливий характер. Обравши потенційну наречену, потрібно тішити їй подарунками та періодично брати участь у бальних танцях —як на мене, найскладнішій міні-грі з всіх інших, де потрібно швидко та безпомилково відповідати на рухи дівчини, крокуючи та повертаючись у такт. У разі успіху гравець отримає змогу згодом врятувати наречену з рук викрадачів та скріпити союз законним шлюбом.

КРАЩЕ МЕНШЕ ТА ШВИДШЕ

Оскільки Pirates! є більше грою процесу, ніж результату, не можливо і не варто радити певний чіткий шлях, яким гравцеві варто просуватися. Тому обмежимось лише декількома порадами, щоб запобігти розчаруванням, пов’язаним з особливостями ігроладу.

В першу чергу, вже на початку потрібно зробити правильний вибір. Звісно, фехтування і надалі складає велику частину гри, але враховуючи складність танцювального елементу, якщо ви бажаєте побудувати піратську родину, то варто обрати саме шарм та полегшити собі завдання. Найлегшим початковим періодом буде 1660 рік, але це не принципово, особливо на початкових складностях гри.

Враховуючи старіння персонажа та необхідність підтримувати високу мораль, для виконання якомога більшої кількості квестів головним пріоритетом в грі є швидкість, тому варто звертати увагу на розмір власного флоту, який пливе зі швидкістю найповільнішої одиниці в строю. Інколи краще відмовитись тягати за собою караван «призів» та шукати, де би продати надлишок їжі та цукор, натомість використавши цей час більш продуктивно. Один швидкий та добре озброєний корабель, що забирає лише золото та необхідну їжу, буде встигати значно більше, ніж ескадра перевантажених ґалеонів. Збалансований вибір — це фрегат, смертельний в морському бою та з достатнім екіпажем для успішних висадок на сушу.

ВИСНОВКИ

Рімейк Sid Meier’s Pirates! осучаснив вдалу концепцію і довів гру до того якісного стану, в якому з нею було би приємно ознайомитись будь-кому, хто не застав оригінал. Стилізація компенсує застарілі елементи графічного оформлення, щодо решти, то гра цілком відповідає законам свого власного жанру.

Якщо ж в думках перенестись в далекі дев’яності, коли ми загравались в схематичний оригінал та перший рімейк, та уявити, що нам би показали Pirates! 2004 року, мабуть не лишилось би шанувальника, який не назвав би її грою мрії. Власне, десь такою ми і уявляли Pirates! в нашій фантазії, переміщуючи тоді одинокий кораблик повз однакові береги.

Гра і досі перебуває в актуальному стані, здатному розважити гравця романтизованими піратськими пригодами, не страждаючи при цьому від кривого інтерфейсу чи технологічної недолугості. Тому у всіх, хто не застав класичні ігри серії, та пропустив цей шедевр у двотисячних, є чудова можливість насолодитись перевіреною часом концепцією і сьогодні.

+ ПЛЮСИ:
+ Гра зберегла та розвинула вдалу модель оригіналу
+ Якісне та яскраве оформлення

– МІНУСИ:
– Одноманітність та повторення дій — на жаль, невід’ємна частина концепції
– Дрібні баґи
– Фехтування і танці на високій складності можуть змусити ненавидіти гру

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property that has been used here for non-profitable purposes of making this review) is copyrighted to Andy Nagorny © 2015-2018. All rights reserved.

Sid Meyer’s Pirates! and Pirates! Are officially registered trademarks of Take-Two Interactive Software, Inc. Game and its images are officially registered properties of its respective owners. All rights reserved.